Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (19) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Юрчук І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Фролов О. К. Вплив екзогенних біологічно активних речовин медичної п’явки на біологічні властивості Esсherichia coli 3912/41 [Електронний ресурс] / О. К. Фролов, Р. О. Литвиненко, О. Л. Ребець, І. С. Юрчук // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 2. - С. 94-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_2_12 Мета роботи - з'ясувати вплив екзогенних біологічно активних речовин культуральної води, де утримувалися медичні п'явки, на біологічні властивості Escherichia coli 3912/41. Готували м'ясо-пептонний агар (МПА) з різною концентрацією культуральної води, де утримувалися медичні п'явки: 0, 0,1, 1, 5, 10, 15 %. На поверхню МПА з культуральною водою відповідної концентрації (дослід) та без неї (контроль) вносили робочу суспензію добової культури бактерій E. coli 3912/41 з концентрацією клітин 850 КУО/мл. Досліджували культуральні та морфологічні властивості E. coli. Зміну антигенних властивостей вивчали в реакції слайд-аглютинації з сироваткою діагностичною ешеріхіозною ОКА полівалентною сухою для реакції аглютинації. Виявлено пригнічення культуральних властивостей E. coli, яке характеризувалося зменшенням колоній, починаючи з 1 % вмісту культуральної води, де утримувалися медичні п'явки в МПА. Під час мікроскопічного аналізу виявлено бактерії зі зменшенням розмірів до кокоподібної форми. Зі збільшенням концентрації культуральної води в МПА виявлено порушення видових антигенних властивостей E. coli. Висновки: культуральна вода, де утримувались медичні п'явки, залежно від концентрації в МПА пригнічує культуральні та антигенні властивості E. coli. Одержані результати вказують на перспективу використання культуральної води, де утримувалися медичні п'явки, як джерело біологічно активних речовин з бактеріостатичною дією на умовно-патогенні бактерії. | ||
| 2. | 
Юрчук І. А. Властивості псевдогармонічної функції на замкненій області [Електронний ресурс] / І. А. Юрчук // Праці Міжнародного геометричного центру. - 2014. - Т. 7, № 4. - С. 50-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pmgc_2014_7_4_8 | ||
| 3. |
Юрчук І. А. Про комбінаторний інваріант псевдогармонічних функцій, заданих на k-зв'язній замкненій області [Електронний ресурс] / І. А. Юрчук // Праці Міжнародного геометричного центру. - 2014. - Т. 7, № 3. - С. 58-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pmgc_2014_7_3_9 | ||
| 4. | 
Піскунов О. Г. Визначення області бачення камери при аерофотозйомці [Електронний ресурс] / О. Г. Піскунов, І. А. Юрчук, Л. В. Білянська // Наукоємні технології. - 2017. - № 3. - С. 204-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nt_2017_3_4 | ||
| 5. |
Піскунов О. Г. Нанесення фотоматеріалів літального апарату на растрові карти відкритих катографічних сервісів [Електронний ресурс] / О. Г. Піскунов, І. А. Юрчук // Наукоємні технології. - 2017. - № 4. - С. 296-301. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nt_2017_4_7 | ||
| 6. | 
Поліщук Н. М. Біологічні властивості основних збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих Запорізької лікарні швидкої допомоги [Електронний ресурс] / Н. М. Поліщук, Д. Л. Кирик, І. Є. Юрчук, О. М. Філіппова, Т. М. Ліщенко, С. В. Єгорова // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 2. - С. 271-277. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_2_19 Проблема антибиотикорезистентности возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний, возникающих у пациентов, находящихся на лечении в стационарах хирургического профиля, является актуальной и требует досконального знания спектра циркулирующих штаммов микроорганизмов и изменений профиля их антибиотикорезистентности в условиях лечебных учреждений. Обнаружение резистентных штаммов микроорганизмов требует коррекции эмпирической антимикробной терапии и системы профилактических и противоэпидемических мероприятий. Цель работы - провести ретроспективный анализ циркуляции и изменения антибиотикорезистентности клинически значимых возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний пациентов, находившихся на лечении в стационарах хирургического профиля КНП "Городская больница экстренной и скорой медицинской помощи" Запорожского городского совета (КНП "МБЭ и СМП" ЗГС) в 2013 - 2019 гг. По данным отчетной документации проведен анализ результатов бактериологических исследований клинических образцов, полученных от больных, находившихся на лечении в отделениях хирургического профиля КНП "МБЭ и СМП" в период с 2013 по 2019 г. Определены приоритетные возбудители гнойно-воспалительных состояний больных и основные тенденции в изменении резистентности микроорганизмов к антибиотикам. Ретроспективно установлено: за указанный период исследован 21 301 клинический образец и выделены 21 369 штаммов условно-патогенных микроорганизмов. Основные возбудители гнойно-воспалительных заболеваний: штаммы E. faecalis, S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, P. aeruginosa, A. baumannii. Удельный вес энтерококков был значительно больше, чем других микроорганизмов. Чувствительность этих штаммов к антибиотикам подвергалась ежегодным изменениям. За последние годы значительно снизилось количество ванкомицинрезистентных энтерококков (с 4 до 1 %), однако значительно возросло число метициллинрезистентных стафилококков (с 42 до 82 %). Увеличилось количество эшерихий и клебсиелл, резистентных к цефтриаксону (с 49 до 60 % и с 54 до 63 % соответственно) и гентамицину (с 46 до 57 % и с 47 до 56 % соответственно). 90 % штаммов ацинетобактерий оказались устойчивыми к фторхинолонам и карбапенемам, 80 % - к амикацину и гентамицину. 80 % культур псевдомонад были нечувствительными к действию цефтазидима, цефепима, карбапенемов, 90 % - к действию фторхинолонов, 60 % - к действию аминогликозидов. Выводы: проведение мониторинга циркуляции основных возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний с определением спектра резистентности выделенных штаммов микроорганизмов к антибиотикам - один из этапов обоснования эмпирической антибактериальной терапии в пределах больницы. | ||
| 7. | 
Поліщук Н. М. Мікробіологічний моніторинг як складова ефективної профілактики та лікування гнійно-септичних інфекцій в умовах ортопедо-травматологічного відділення [Електронний ресурс] / Н. М. Поліщук, Д. Л. Кирик, І. Є. Юрчук // Запорожский медицинский журнал. - 2021. - Т. 23, № 3. - С. 381-387. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2021_23_3_12 Мониторинг циркуляции возбудителей гнойно-септических инфекций (ГСИ) в условиях стационара и изучение антибиотикочувствительности выделенных штаммов микроорганизмов позволяет установить изменения в структуре патогенов и тенденции развития антибиотикорезистентности, а следовательно дает возможность определиться с тактикой антибактериальной терапии и разработать соответствующие профилактические мероприятия. Цель работы - ретроспективный анализ результатов микробиологического мониторинга за возбудителями ГСИ ортопедо-травматологического отделения (ОТО) КНП "Городская больница экстренной и скорой медицинской помощи" за 2017 - 2020 гг. для определения основных антибактериальных препаратов для проведения эмпирической терапии. Проанализировали результаты бактериологических исследований 664 образцов клинического материала от больных ОТОс использованием статистической отчётности по бактериологическим исследованиям и аналитических данных компьютерного программного обеспечения WHONET 5.6. Основные возбудители ГСИ в ОТО - микроорганизмы группы ESKAPE: E. coli (3,56 %), S. aureus (18,38 %), K. pneumonіае (7,71 %), A. baumannii (12,65 %), E. faecalis (12,45 %), P. aeruginosa (9,09 %), а также S. epidermidis (10,87 %), P. mirabilis (2,4 %), C. amycolatum (2,6 %). Культуры E. faecalis показали чувствительность к ванкомицину, линезолиду, S. aureus - к линезолиду, тигециклину, нетилмицину, A. baumannii - к тигециклину. Штаммы P. aeruginosa, E. coli и K. pneumonіае были резистентны к большинству антибиотиков. Все псевдомонады были устойчивы к тикарциллину/клавуланату, цефепиму, хлорамфениколу, имипенему, меропенему, азтреонаму, ципрофлоксацину, 71 % штаммов проявили устойчивость к пиперациллину/ тазобактаму, 89 % - к левофлоксацину; чувствительными к гентамицину были 46 % изолятов, к амикацину - 59 %. E. coli и K. pneumoniae резистентны к ампициллину, тикарциллину/клавуланату, азтреонаму, цефтриаксону, цефепиму; количество штаммов, чувствительных к пиперациллину/тазобактаму, карбапенемам, левофлоксацину, гентамицину, амикацину, хлорамфениколу, - 37 - 65 %. Выводы: в структуре возбудителей ГСИ ортопедо-травматологического отделения запорожской КНП - ГБЭ и СМП - важную роль играют E. coli, S. aureus, K. pneumoniae, A. baumannii, E. faecalis, P. aeruginosa, S. epidermidis, P. mirabilis, C. amycolatum. Препараты выбора для антибактериальной эмпирической терапии энтерококковых инфекций - ванкомицин, линезолид, стафилококковых - ванкомицин, линезолид, тигециклин, нетилмицин. Постоянный процесс изменения резистентности возбудителей ГСИ делает крайне важным мониторинг антибиотикочувствительности микроорганизмов, циркулирующих в условиях ОТО. | ||
| 8. |
Юрчук І. А. Метод сталих гомологій топологічного аналізу даних [Електронний ресурс] / І. А. Юрчук // Наукоємні технології. - 2014. - № 3. - С. 289-294. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nt_2014_3_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |